Якщо ми говоримо про містотворення, неминуче постає питання, хто є творцем сучасного міста. Влада? Проектувальники? Архітектори? Підприємці? Практика успішних міст показує, що творцями є всі, хто складає міську громаду.
Тривалий час творенням міст вважали тільки архітектуру та землепланування. А творчість, у свою чергу, традиційно пов’язували лише зі сферою мистецтва. Сьогодні ці поняття радикально змінилися – творцями, або творчим класом, за визначенням відомого американського соціолога Р. Флориди, є всі, хто вміє породжувати нові ідеї й знаходити інноваційні рішення, розробляти та здійснювати нові проекти, запроваджувати нові способи праці та мислення: державні службовці й діячі культури, інженери й бізнесмени, вчителі та політичні діячі. Секрет успіху сучасних міст – це їхня здатність до творчості. Невипадково, японська консалтингова компанія Інститут Намури назвала сучасну добу не постіндустріальною чи інформаційною, а добою творчості.
Бути творчим – це ставити запитання “Чому так?”, а не критикувати чи задовольнятися відповіддю, що так було завжди. Творчість – це здатність розв’язувати будь-які проблеми й створювати можливості. Успішні міста зуміли замінити політику “розв’язання проблем” на політику досягнення бажаних результатів.

Криза як можливість
 
Наприкінці 20 століття багато європейських міст пережили нелегкий період кризи – економічний занепад, зміна політичної структури, відтік талантів... Як не дивно, багато міст не просто подолали кризу, а й скористалися нею, як відправною точкою для нового успішного розвитку. Криза стала можливістю для переосмислення та переоцінки цілей і шляхів їх досягнення. Невипадково, відомий експерт з розвитку міст Ч. Лендрі у своїй книжці “Мистецтво містотворення” вказує, що одним із перших кроків, здатних зробити місто творчим, є “пришвидшення культури кризи”.
Криза породжує незадоволення існуючою реальністю й дає поштовх до думок про те, як повинно бути. Розрив між існуючим і бажаним створює так звану “структурну напругу”, яка виливається в нові ідеї. Вони спонукають до дії.
Зрештою, у світі достатньо ресурсів, знань та інструментів. Однак, їх завжди бракуватиме, якщо намагатися розв’язувати проблеми у звичний спосіб. Як зазначив свого часу А. Ейнштейн, “божевілля – це багаторазове повторення одного і того самого в очікуванні різних результатів”. Насправді настав час замінити старі проблеми на нові ідеї, і криза відкриває таку можливість. Вона активізує уяву. А уява, генеруючи нові ідеї, є дієвим інструментом мотивації, як окремої людини, так і всієї громади.
Як же зробити, або точніше – створити місто цікавим та привабливим для світу? Тут не вистачить самої лише рутинної, хоч і сумлінної роботи, це складне мистецтво. Кожне місто – велике чи мале, багате чи з обмеженими ресурсами може за кілька років стати успішним і поліпшити якість життя своїх мешканців. Для цього потрібні політична воля, стратегія і спільна мрія. А ще – знання та сучасні вміння.

Якщо з’ясується, що ви їдете верхи на мертвій коняці, краще рішення – зіскочити з неї.
Вислів індіанців племені сіу